Коротко про Любеч

    Небагато міст на території Лівобережної України може похвалитися такою давньою, насиченою, яскравою історією, яку має Любеч - колиска слов’янських народів.
    За часів Київської Русі Любеч - могутній політичний, економічний, торговий, культурний центр на півночі держави.
    В місті і біля його стін нерідко відбувалися доленосні події не лише для Русі, а й для інших народів.
Не втратив Любеч свого значення і в пізні часи.
    Місто дало світові і нашій державі багато видатних людей. Це - родове гніздо Володимира Великого - хрестителя Русі, батьківщина засновника чернецтва на Русі, фундатора Києво-Печерської Лаври преподобного Антонія Печерського, билинного богатиря Добриню Нікітича та багатьох інших.
    Саме тут, в Любечі, з’явилися чудодійні ікони Божої Матері Любецької та Спасителя і Господа Ісуса Христа...!

    Зайшовши на портал  і мандруючи його сайтами та сторінками на сайтах, користувач довідається багато нового про цей чудовий край.

     Кожне місто має історію власної назви. Існує кілька легенд походження назви міста – Любеч.
     Згідно з першою – великі князі Аскольд і Дір, проходячи по Дніпру, довго насолоджувались місцевим краєвидом, зупинилися тут і назвали місце – ”Любезное”.
     Згідно з іншою – був князь Люб і Любеч – місто від нього.
     Згідно з третьою – назвали місто на честь нареченої чернігівського князя – Любави.
     Інша легенда говорить про те, що древні греки називали Любеч по-своєму - Амадокою, тобто, місцем виготовлення човнів ( човнів-однодерок ).
     Існує ще декілька версій, легенд та переказів про назву міста, але, безумовно, назва слов’янського походження від слів "любий", "любовний", "милий" і т.д.

     А й справді, чи можна без захоплення дивитися на прекрасну землю, заколихану хвилями Дніпра, з її живописними долинами та кручами, сповненими дивовижної величі і краси?!
     " Любити! ",- вже дуже часто згадувалось на вустах тих, хто знайомився з Любечем.
     Тому, мабуть, не даремно назва міста походить саме від цього слова...